Олексій Сьомін

Руйнування Каховської греблі разом з електростанцією завело багатьох фахівців у хибну думку, що, мабуть, все, кінець, і судноплавству по Дніпру принаймні на найближчі 10 років прийшов гаплик. Але, є спойлер – зовсім ні, а мабуть навіть навпаки, можливий розвиток саме за таких умов.

Всі ми звикли до великих водосховищ на Дніпрі і стали це сприймати як даність, яка існувала завжди. Дніпровські водосховища вирішують комплексні завдання для України. Що дали дніпровські водосховища для людей – вони дали питну воду містам та селам, меліорацію, можливість побудувати гідро- та атомні електростанції та стати енергетично незалежними, завдяки водосховищам, до речі, Крим став українським та саме тим Кримом яким ми його звикли бачити. Тобто водосховища змінили та покращили всю картину українського степового півдня та сходу. Для судноплавства наявність водосховищ була не такою однозначною: з одного боку судноплавство ставало менш ризикованим, глибоководним, що давало можливість будувати більш вантажопідйомні судна та перевозити більше вантажів та пасажирів, але з іншого боку наявність водосховищ з великою площею дзеркала води погіршило вітро-хвильовий режим, тобто висота та довжина хвиль стали значно більшими, що не дозволило експлуатувати той річковий флот який існував до цього і саме це викликало необхідність будувати більш міцні та громіздкі судна, які б витримували хвилі на Каховському та Кременчуцькому водосховищах під час поганої погоди. Це призвело до того, що дніпровський флот був побудований по стандартах для флоту радянського союзу, та не вписувався в стандарти Дунаю та європейського флоту. Ми мали та маємо дві різні системи флоту – дніпровська зі стандартом ширини 16 метрів та осадки 3.5 м, та дунайська з шириною 12 м та 2,5. Така різнокаліберність не дозволяє в повній мірі включити Дніпро в загальноєвропейську систему внутрішніх водних шляхів та, головне – перевезень.

Зараз немає каховської греблі та відповідно водосховища. Дніпро на цій ділянці повернувся в своє природне русло, по якому ходили буксири із баржами всі часи до кінця 50-х років. Тобто судноплавство на нижньому Дніпрі існувало та розвивалося і до існування каховської плотини, але звісно воно було не таким потужним як після вводу в дію каскаду водосховищ.

Фахівці Укргрідпропректу вже розробили первісний концепт поновлення каховського гідровузла та водосховища. І це добре – бо без цього не може існувати наприклад Запорізька АЕС вже не кажучи про інше народне господарство.

Але чи може існувати судноплавство по цій ділянці – від Запоріжжя до Херсону в цей перехідний період? Звісно може. Як воно існувало до- та під час побудови каховського гідровузла. І як воно існувало після 1945 року коли все було зруйновано, а гідровузлів не існувало.

Ділянка від Дніпровської ГЕС до Херсона обстежується гідрографічно, визначається фарватер та нові глибини, очищується від того, що заважає судноплавству, робиться днопоглиблення в потрібних місцях, виставляється відповідна тимчасова навігаційна обстановка, вводиться особливий режим плавання з тимчасовими правилами судноплавства.

Комерцію звісно хвилює – які ж глибини будуть на цій тимчасовій ділянці та який флот там можна буде експлуатувати? Умоглядно, поки що можна сказати, що глибини там будуть максимум до 2-2,5 метрів, може трохи більше з березня по середину червня. Чи можна працювати при таких глибинах? Можна. З такими глибинами все життя працюють на Дунаї. Таким чином – судноплавство на цій ділянці можливе.

Що робити якщо глибини падають до неробочих? В цьому випадку судноплавство відбувається за графіками попусків води з Дніпровської ГЕС. Ці графікі завчасно розробляються та затверджуються та доводяться до судновласників. І це теж можливо.

Який флот можна експлуатувати на цій ділянці та взагалі по Дніпру? Відсутність водосховища, як не дивно, прибрало агресивний вітро-хвильовий режим, і саме це надає можливість завести сюди дунайський флот. Тобто увесь флот барж, секцій та штовхачів який знаходиться в розпорядження Українського Дунайського пароплавства та стоїть без роботи зможе тепер працювати на Дніпрі.

Таким чином, немає судноплавної помиральної ями на Дніпрі і ми нічого не втратили в плані судноплавства. Навпаки – ми можем відновити обсяги дуже швидко, незважаючи на фрустрацію.