Олександр Яценко, ректор Інституту морегосподарства й підприємництва, Одеса

     Усі цивілізації на планеті Земля в усі віки виникали, розвивались, занепадали у свій спосіб, тому ми маємо історичне розмаїття мов, культур, звичаїв, засобів виробництва та способів управління. Але жодна з них не могла обійтися без води. Комусь досталась маленька оаза серед пустелі і дорогоцінну вологу вживали обережно, економно, лише на самі необхідні потреби. Комусь достався Ніл – джерело родючесті землеробства. Були й такі, кому клаптики Землі дісталися островами серед безкрайніх океанів. Таким було не до землеробства і вода ставала їхньою щедрою нивою для рибальства. Нам, українцям, наміряно було посередині. «І лани широкополі, і Дніпро, і кручі», іще декілька добрих річок. Та щоб їм було куди впадати, заходилися українці та викопали собі Чорне море.

     Тому минуло 33 століття, а що за цей час відбувалося на берегах та у водах нашого моря зібрав до купи та виклав для усіх нас кремезний український козаченька з Дніпровського понизов’я пан Антон Санченко. Тому не випадково його біографія  почалася з вишколу у Херсонському морехідному училищі рибної промисловості, де він навчився слухати радіохвилі в повітрі для зв’язку та радіонавігації  та гідроакустичні хвилі у морській воді для пошуку рибальського врожаю – рибних косяків. Щоб свіжої, замороженої  та всяко інакше заготовленої риби вистачало і людям, і котам, та ще й на продаж оставалось. Звичайні рибалки вправно ловлять, обробляють та продають свої вилови для задоволення своїх людських матеріальних потреб.

     Але пану Антону цього було замало, до складу його виловів входили самі рибалки, їхні вчинки, характери, стосунки, історичний фон подій, які відбувалися на берегах нашого та інших морів, де йому поталанило побувати за півтора десятка років рибальства. Щоб все це тримно існувало в його пам’яті та щоб він міг поділитися з усім світом своїми морськими враженнями та досвідом, він не полінувався пройти повний університетський курс рідної української філології. Тоді вже його виловами стали власні літературні твори, переклади  видатних англомовних письменників-мариністів, історичні дослідження досягнень українців в дослідженнях та використанні морських ресурсів всієї Земної кулі та всього Світового океану.

    Тож нам з вами дуже поталанило, пан Антон поділився з нами історією  33 століть копаного моря. Цей метафоричний вислів вважаю дуже вдалим, бо усі надбання, навички, досвід та сучасні методи використання морських ресурсів не впали нам з неба, а були накопичені важкою працею за усі ці роки та століття.

    Пан Антон розгорнув перед нами послідовність історичних епох  у розвитку море господарства (античне,візантійське,турецьке, козацьке, імперське,радянське, і ,нарешті,  українське).  Жвавою живою літературною українською мовою, з яскравими ілюстраціями подій, де-інде гострим слівцем від імені колоритних морських персонажів, дотепними жартами, але без втрати точності у викладені історичних подій та біографій славетних українських мореплавців.

     Щиро раджу усім дотичним до море господарства не пожалкувати ані часу ані грошей для того, щоб насолодитися масштабним професійним дослідженням українського судноплавства та морегосподарства.

     Всі річки складають наше копане море, тож пірнайте, насолоджуйтесь! Я – вже!!!

Олександр Яценко, ректор інституту море господарства та підприємництва.

    На річках та морях з 1965 року у вітрильних екіпажах, у студентах морського Вишу (Одеський інститут інженерів морського флоту), у розробниках айтішніх систем для Каспійського пароплавства, у науковцях з систем управління підприємствами морського господарства, у керівництві галузевою фаховою післядипломною освітою, у провайдерстві підприємницьких проектів та структур на морському транспорті.